Туренциклопедія Fractal

6.Територіальна організація харчової промисловості.

Сільськогосподарське виробництво в Україні має зо­нальний характер спеціалізації. Відповідно до цього склалася і опреде­ленная спеціалізація переробних галузей легкої і харчової промисловості.
Природні умови Полісся сприятливі для жівотно­водства (розведення великої рогатої худоби молочно-м’ясного напряму і свиней), вирощування льону, картоплі і зер­нового господарства. Це — Поліська агропромислова зона.
У Лісостепі з її родючими грунтами і достатньою зволоженістю переважають рослинництво буряково-зернового напряму, м’ясомолочне скотарство і свіновод­ство. Це — Лісостепова агропромислова зона. У Степу, де грунти родючі, але зволоженість недос­таточна, сформувалася зона зернових і олійних культур з розвиненим овочівництвом, виноградарством, вирощуванням баштанних культур і м’ясомолочним ськотовод­ством. Це — Степова агропромислова зона.
Довкола крупних міст і промислових центрів воз­никлі приміські зони господарств, які спеціалізуються на вирощуванні овочів і фруктів, виробництві молока, м’яса, яєць. Утворення приміських зон викликане потребно­стямі населення міст в тваринницькій і плодо­овощной продукції. Їх спеціалізація не залежить від природної зони.
У Карпатах і Криму (гірські і предгірні території) природні умови своєрідні, що впливає на особливості господарювання.
У Криму вирощують виноград і тютюн. Розвинене садовод­ство; тваринництво має молочно-м’ясний напрям; у гірських районах випасают овець.
У Прікарпат’е вирощують зерно, льон, хміль, картоплю, розводять велику рогату худобу і свиней. У Карпатських горах, на плоских гірських вершинах (полонінах) випасают овець.
У Закарпатті розводять велику рогату худобу, вирощують виноград і тютюн.