Туренциклопедія Fractal

7. Транспорт

Транспорт в Сирії розвинений слабо. Найважливішу роль в перевезенні вантажів і пасажирів усередині країни грає автомобільний транспорт. Переміщення пассажіро- і вантажопотоків здійснюється нині по єдиній мережі автодоріг, яка продовжує удосконалюватися. Система автодоріг, що історично склалася, в основному концентрувалася в західній частині країни уздовж середземноморського побережжя і по осі північ-південь, що відповідало економічним потребам і визначалося рівнем господарського розвитку розташованих тут територій.
Головні транспортні артерії країни протягнулися від турецького кордону до йорданської по лінії Баб–ель-Хауа – Хама – Хомс – дамаск – Дер’а (470 км.), від турецького кордону до ліванського - Касаб – Латакия – Баніяс – Тартус (170 км.) і далі на Тріполі, Бейрут, Сайду, від ліванського кордону до іракського – дамаск – Абу-Шамат (300 км.) до Багдада.
У 70 – 80-і роки значно збільшилася протяжність доріг з вдосконаленим покриттям. Нині довжина асфальтобетонних шосе досягає майже 40 тис. км. Розвиток дорожньої мережі супроводився нарощуванням автомобільного парку. У другій половині 90-х років в країні налічувалося до 490 тис. транспортних одиниць всіх видів. В порівнянні з 1980 роком до кінця десятиліття помітно зросло число пікапів, мікроавтобусів, вантажних машин. 
У дамаску і в столичній мухафазе зосереджено 35% транспортних засобів і близько 50% легкових автомашин. Автопарк країни різнотипний. У нім велика питома вага японських автомобілів, є певне число машин західноєвропейських марок.
Залізничний транспорт в національній транспортній системі займає друге місце після автомобільного, хоча в Сирії він з’явився значно раніше: перша залізна дорожня лінія дамаск – Бейрут була відкрита в 1885 році. Історично до Сирій склалися 2 центри залізничного будівництва: у південній частині, пов’язаній з Ліваном, прокладалася вузька колія, на півночі використовувалася стандартна. В результаті мережа доріг виявлялася штучно розірваною. У 1995 році сирійський уряд викупив на той час залізниці, що все були, знаходилися в руках іноземного капіталу, і приступило пізніше до спорудження мережі доріг, що відповідали міжнародному стандарту.