Туренциклопедія Fractal

Держава незрідка йшла на пряму компенсацію збитків” вибраних експортерів”. Особливо варто відзначити, що пільги, що надаються державою, привели до утворення високомонополізованої виробничої, особливо експортної структури. У першій половині 80-х років доля 30 найбільших південнокорейських конгломератів в оброблювальній промисловості досягла 1/3, а в експорті перевищила 1/2.
Бачивши сильний вплив держави на економіку Південної Кореї виникає питання: чи можна розглядати корейські приватні фірми як самостійні одиниці. Це питання можна поставити на підставі наступних чинників:
висока залежність деятельності приватного сектора від залучення позикових засобів;
під контролем держави знаходиться якість продукції в найважливіших експортних галузях. Держава добивалася, аби ціни на товари, імпорт яких заборонявся або обмежувався не перевищували умовно середньосвітові.
кожного місяця проводилися наради по питаннях експорту під керівництвом президента країни, на яких встановлювалися орієнтування експортні завдання крупним конгломератам.
держава жорстко контролювала робочий рух, що позбавило підприємців від яких-небудь серйозних проблем окрім “капітал-праця”.
Не менше жорсткий держава в Південній Кореї контролює іноземний капітал. Поважно відзначити, що прямі іноземні капіталовкладення з 1967-1986гг. складають менше 2% від сукупних валових інвестицій. Південна Корея прагне залучити не всякі іноземні інвестиції, а лише ті, які вписуються в загальну стратегію її розвитку. Тому не менше 2/3 іноземних капіталовкладень концентруються в таких пріоритетних галузях, як хімія, машинобудування і електроніка.
Таким чином ми маємо “трибічний альянс”: держава місцевий капітал - іноземний капітал. Але при безперечному дотриманні інтересів всіх трьох сторін, держава є єдиним повністю самостійним учасником, вирішення якого обов’язкові для всіх інших.
Також заслугою держави є централізоване планерування з використанням середньо-і-довгострокових планів і цільових програм, зі встановленням деколи конкретних виробничих завдань і термінів їх виконання, із строгою системою контролю господарської діяльності і безжалісним економічним знищенням невдах. По суті економіка Південної Кореї представляє найбільш гармонійне поєднання планового і ринкового способів ведення господарств.