Туренциклопедія Fractal

Для здешевлення продукції і прискорення звороту засобу розширена мережа фірмової торгівлі. Лише у Сумської області створено 152 фірмові магазини і кіоск, з них — 23 торгують м’ясопродуктами, 49 — молокопродуктами, 25 — хлібом і хлібопродуктами, 22 — консервною продукцією.
Фінансова скрута, недосконалість податково-кредитної системи, недолік оборотних коштів заставляють деякі підприємства удаватися до переробки сільськогосподарської сировини на давальницьких умовах, використовувати бартерну форму товарообміну. Завдяки виділенню кредитних ресурсів для закупівлі цукрового буряка і сім’я соняшнику, торік зменшилося виробництво на давальницьких умовах цукру, — з 93 до 59 %, масла — з 80 до 70 %. В той же час випуск муки на давальницьких умовах зріс з 25 до 44 %, крупи — з 46 до 83, масла тварини — з 20 до 23, м’яса — з 17 до 19 %. Питома вага бартерних операцій в харчовій промисловості торік складала 21,8 %, що майже удвічі менше, ніж в промисловості країни в цілому. Проте, в деяких областях вона залишається ще основною формою розрахунків: у цукровій — 67,5 %, рибною — 61,3, плодовопіщевой — 43,3, масло-сирової — 31,6, масложировий — 25,9 %.
Давальницька схема переробки сировини і бартерний обмін товарів створюють умови для порушення податкового законодавства, пов’язаного з несплатою податку на додану вартість, акцизного збору, реалізацією продукції за цінами, нижчими від собівартості, яка заглиблює процеси тіньової економіки. У цих умовах необхідно законодавчо обмежити виробництво продукції на давальницьких умовах, а також частина товарооборотних операцій в загальному об’ємі реалізації і вводити санкції за її перевищення.
Непросто відбувається структурна перебудова області хлібопродуктів. Для того, щоб відчути це, досить поглянути на показники роботи заготівельних і зернопереробних підприємств. Наприклад, за 1990-1995 роки виробництво муки зменшилася з 7671 тисячі тон: до 4551, крупи — з 962,4 до 389 тисяч, макаронних виробів — з 360,3 до 214,2 тисяч, хліба і хлібобулочної продукції — з 6701 до 3848 тисяч тонн. Отже, потенційні можливості підприємств використовуються далеко не повністю.