(Ефіопське нагір'я, Вост.-Афр.
31.07.2009
(Ефіопське нагір’я, Вост.-Афр. плосько-; горье), де протягується складна система вост.-афр. розломів.
У підведених областях Високою А. найбільшу площу займають цокольні рівнини і цокольні брилові гори, що обрамували западини грабенов Вост. А. (в т.ч. Рувензорі) і Катанги. У Низькій А. цокольні хребти і масиви тягнуться уздовж побережжя Гвінейського зал., виступають з Сахарі (у нагорьях Ахаггар, Тібесті, хр. Етбай). Лавові плато і конуси широко поширені на Ефіопському нагір’ї і у Вост. А. (Кіліманджаро, Кенія і ін.), вінчають вершини Ахаггара і Тібесті, є в Судані (р. Марра), Камеруні (вулкан Камерун, гори Адамава), перекривають Драконові гори в Лесото. Пласти денудац. рівнини і плато займають велику частину площі в Низькій А. (Сахара, Судан); у Високій А. вони приурочені до відкладень синеклізи Карру і складають Драконові гори, що примикає до них з 3. плато Велдов і лежаче до Ю. від р. Помаранчевою Верх. Карру. Акумулятивні рівнини зустрічаються гл. обр. у Низькій А.: в середньому перебігу Нігера, в улоговинах Чад і Білого Нила, в западині Конго; у Високій А. займають западину Калахарі. До складча-то-брилових гір належать Капськие гори і внутр. райони Атласу. Сівши. хребти Атласу — єдності, в А. молоді неогено-во-палеогенового віку складчасті гори.
У рельєфі А. переважають поверхні неогенового циклу денудації і акумуляції, розчленовувані совр. циклом Конго. Над ними піднімаються останци передуючих поверхонь, вироблених більш древніми циклами (аж до гондванського).
Внутрішні води. Для А. в цілому характерний великий річний стік (5390 км3}, за об’ємом к-рого вона поступається лише Азії і Юж. Америці. Річкова мережа найбільш густа в екваторіальному кліматі; у пустелях і на піщаних рівнинах Калахарі річок майже немає. Континентальний вододіл проходіт уподовж вост. піднесеній частині А., у зв’язку з чим басі. Атлантіч. ок. належить 36,05% пл. А., басі. Індійського ок. 18,48%, басі. Середземного м. 14,88%. Стік здійснюється гл. обр. п’ятьма головними річками: Конго, Нілом, Нігером, Замбезі і Помаранчевою, биассейни к-рих охоплюють ок. ‘/з пл. А. Із них Конго за об’ємом річного стоку (1230 км3) поступається лише Амазонці, а Нил — щонайдовша річка на землі (6671 км.). Безстічні басейни і області внутр. стоку охоплюють 30,5% пл. А.