Корисна викопна Румунія
31.07.2009
Корисна викопна Румунія досить разнообразни; по розвіданих запасах деяких з їх — природного газу, нафти, кам’яної солі, марганцю, золо-та — країна займає перше місце в зарубіжній Европе. Серед європейських держав Румунія по праву може бути названа країною природного газу, нафти і кам’яної солі. Саме ці копалини служать основою для енергетики, що швидко розвивається, і хімічної промисловості. Вже впродовж століття Румунія ізвестна як країна із значними запасами нафти. Дослідження останнього періоду довели, що вона ще багатше високоякісним природним газом (з вмістом метану більше 99,5%); запаси природного газу обчислюються сотнями мільярдів кубометрів і в перерахунку на умовне паливо значно перевершують відомі запаси нафти.
5. Загальна характеристика господарства
Господарство Румунії — важлива ланка в економічеськой системі країн. В процесі углубленія міжнародного розподілу праці Румунія усе більш спеціалізується на проїзводстве продуктів, що отримуються від переробки нафти, пріродного газу, кам’яної солі, лісу. Швидкі темпи індустріалізациі дозволяють Румунію з кожним роком у все великих кількостях направляти в інші країни машини і устаткування. Крім того, Румунія, як і її южниє і західні сусіди, спеціалізується на постачаннях в північніші країни фруктів, вінограда, овочів і продуктів їх переробки. У свою чергу, первинне значення мають для Румунії гарантовані постачання комплектного промишленного устаткування, всіляких машин, а також некоторих масових видів промислової сировини з інших країн.
5.1. Причини, що роблять вплив на господарський розвиток
Зміна структури народного господарства Румунії наочно підтверджується соотношенієм двох провідних галузей економіки: у 1981 г . промисловості припадало на частку більше 88% загальної продукції промисловості і сільського господарства, разом узятих (у 1950 г .—только 46%).
Найбільш високими і стійкими темпамі зростало промислове виробництво, обеспечивающєє основну масу приросту национального доходу країни. Високі среднегодовиє темпи приросту валової промислової продукції були досягнуті не лише на перших стадіях індустріалізації (1951— 1960 гг.— 12,9%), але і в подальші роки, коли промисловий потенціал СРР мав вже значні масштаби (1971—1980 гг.— 11,2%).