Туренциклопедія Fractal

лется від 40 до 120 м, а в басейнах істе­ченія — від 150 до 300 м. Найкрупніші льодовики долин знаходяться в юго-восточ­ной частині Землі Франца-Иосифа.
Західний район, що включає о-ва Земля Георга, Земля Александри і о. Артур, характеризується розвитком крупних льодовикових щитів і куполів порівняно простих форм. Широкі і короткі лопаті вивідних льодовиків без явно виражених каналів виділення дренують лише краєві частини леднико­вих покривів, і лише в південно-західній частині Землі Георга з великим расчлене­нієм і берегами фьордового типа ви­водниє льодовики більш відособлені від крижаних куполів і спускаються до моря крутими і високими крижаними обрива­мі. Висота вершин крижаних куполів на Землі Георга — 350—400 м, на Землі Александри — 382 м, на о. Артур — 275 м. Приблизно 21% ліній берега сло­жено льодом. Велика частина крижаних бе­регов продукує айсберги.
Центральний район обмежений на за­паде Британським Каналом, на сході — протоками Ермак, Австрійським і Ськотт-келті. У цьому районі 32 острови з льодовиками. Заледеніння району в цілому характеризується налічієм складних лед­никових комплексів, що складаються з великого числа крижаних плато і купо­лов з багаточисельними вивідними лед­никамі, розташованих на складно рас­члененном ложе. Велика протяжен­ность району з півдня на північ, різна міра розчленовування і великі колеба­нія розмірів островів і висот корен­ного рельєфу викликають необхідність розглядати заледеніння цього району по частинах: південною, середньою і північною. На південь від протоки Маркама розташована група невеликих островів з глибоко розчленованим рельєфом, з високо под­нятимі над рівнем морить базальтовими плато. Тут переважають невеликі за площею льодовикові комплекси з ра­зобщеннимі куполами і вивідними льодовиками, що наближає заледеніння південної частини Центрального району до гірничо-покривного (сітчастому). На о. Гу-кера, що займає 508 км2, льодом по­крито 444 км2. Вища точка острова і всієї цієї групи островів — 445 м. У середній частині Центрального району, між протокою Маркама на півдні і про­лівом Бака на півночі, 12 великих остро­вов покрите льодовиками. Переважають складні льодовикові комплекси на сильно розчленованому підлідному рель­ефе. Відмінною рисою заледеніння цієї групи островів є широкий розвиток вивідних льодовиків, сумарна площа яких більше площі дре­ніруємих ними крижаних щитів і купо­лов. З 1000 км. довжини берегової лінії островів 610 км. доводиться на крижані береги, у тому числі 440 км. — на фрон­тальниє обриви вивідних льодовиків.