Туренциклопедія Fractal

Майже всі крупні озера А. лежать в тектоніч. западинах на Вост.-Афр. плоскогір’я; вони довгі, вузькі і дуже глибокі. Оз. Танганьіка — друге в світі по глибині (1435 м) після Байкалу. Найбільше в А. оз. Вікторія (пл. 68 000 км2) — другий після оз. Верхнього (Сівши. Америка) прісноводе водоймище Землі. Оз. Тана, утворене в результаті підгачування долини лавовим потоком, - найбільше на Ефіопському нагір’ї. У арідних областях А. переважають прєїм. реліктові озера внутр. стоку, з відносно невеликими глибинами, плоскими берегами, солоною водою (виключаючи солоноватоє оз. Чад, що має підземний стік в западину Боделе). У сівбу.-зап. частини Сахари і в Атласі тимчасові солоні озера наз. шоттамі, або себхамі; вони, як правило, приурочені до предгірних і міжгірських улоговин.
У пустелях і напівпустелях великого значення набувають грунтові і підземні води. Грунтові води залягають на невеликих глибинах під руслами тимчасових водотоков; підземні містяться гл. обр. у континентальних ніжнемелових піщаниках Сахари і Сівба. Судану, в Юж. А. скупчуються в тріщинах корінних порід, в піщаниках і за-карстованних вапняках системи Кар-ру. По потенційних запасах гідроенергії (700 млн. кет, ок. 20% світових) А. поступається лише Азії. Найбільшими запасами володіють басі. Конго (390 млн.кет) і Замбезі (137 млн. кат), але використовується менше 1% . На тер. А., одержуючою в середньому ок. 800 мм опадів в рік, є можливість використовувати для зрошування поверхневі, грунтові і підземні води. Зрошувані землі складають не більше 5% всіх оброблюваних площ і зосереджені гл. обр. у
долинах Нілу (ОАР, Судан), Нігера (Малі) і в ЮАР. Транспортне значення річок А. невелико зважаючи на порожисту багатьох ділянок русифікувався.