Туренциклопедія Fractal

М.П.Шпанберга, В.Вальтона, Д.Я.Шабаліна, Г.І.Шеліхова і багатьох інших російських дослідників -землепроходцев. Одночасно з росіянами, які рухалися уподовж Палив з півночі, на Південні Курили і крайній південь Сахаліну починають проникати японці. Вже в
другій половині XVIII ст тут з’являються японські факторії і рибалки, а з 80-х рр. XVIII ст - починають працювати наукові експедиції. Особливу роль в японських дослідженнях зіграли Могамі Токунай і Мамія Ріндзо.
В кінці XVIII ст дослідження в берегів Захаліна вели французька експедиція під командою Ж.-Ф.Лаперуза і англійська - під командою В.Р.Броутона. З їх роботою пов’язана поява теорії про півострівне положення Сахаліну. Свій вклад в цю теорію вніс і російський
мореплавець І.Ф.Крузенштерн, який літом 1805 г . безуспішно намагався пройті між Сахаліном і материком. Крапку в спорі поставив Г.І.Невельськой, який в 1849 г . зумів знайти судноплавну протоку між островом і материком. За відкриттями Невельського послідувало приєднання Сахаліну до Росії. На острові один за іншим виникають російські військові пости і селища. У 1869-1906 рр. Сахалін був найбільшою каторгою в Росії. З початку XIX ст Сахалін і Курили стають об’єктом російсько-японської територіальної суперечки. У 1806-1807 рр. на Південному Сахаліні і Ітурупі російськими моряками були розгромлені японські поселення. Відповіддю на це став захват японцями на Кунашире російського мореплавця В.М.Головніна. Впродовж двох останніх століть російсько-японська
кордон неодноразово мінявся. У 1855 г . відповідно до Симодським договором кордон прошла між островами Уруп і Ітуруп, Сахалін же був залишений неподіленим. У 1875 г . Росія передала Японії що належали їй Північні Курили, отримавши взамен всі права на Сахалін. Початок XX століття Сахалін і Курильські острови зустріли у складі різних держав. Сахалін входив до складу Російської імперії, Курильські острови - до складу Японської імперії. Питання про територіальну приналежність островів було вирішене російсько-японським