Туренциклопедія Fractal

Національні особливості

Я Вам не скажу за всю Росію, але я звик до того, що якщо нас запрошують в гості, то “культурне спілкування” проходіт в основному за столом. Обов’язково має бути присутніми декілька видів їстівного, і, звичайно, випивка.
Тому, хто скаже вам, що в Польщі це зовсім ні прийнято - не вірте. Хоча раз на раз не доводиться, і певні відмінності все ж є.
Перше, що впадає в очі - місцеві компанії уміють веселитися зовсім без спиртного. Тому не дивуйтеся, якщо вечір пройдет “на тверезу голову”, або з однією пляшкою вина. Втім, пити поляки теж уміють, і не лише легкі вина. Так відому у нас байку про те, що в якійсь енциклопедії було надруковано: “Смертельна доза алкоголю - ххх грам” і зроблена приписка “Не стосується росіян”, в Польщі я чув в декілька іншій версії: приписка була “Не стосується росіян і поляків”. І, звичайно, “перепити” російського для поляка - справа честі :). (Хоча останнім часом поляки більше налягають на пиво, чим на горілку, традиційно на польських вулицях зустрічається більше п’яних, чим у нас.) Друге. Їдять в Польщі зазвичай менше,
ніж у нас. І сповна може бути, що на званном вечері вам подадуть, наприклад, лише м’ясо взагалі без гарніру. Тому якщо ви голодні, краще відразу попросити у хазяйки “оповістити весь список”.
Втім, толк в їді поляки теж знають. І, за бажання, можуть блиснути різноманітністю блюд. А також легко поглинати величезні кількості всіляких кондитерських виробів.
У ресторанчиках середньої руки блюда теж розраховані далеко не на дієтиків, і однієї замовленої порції зазвичай сповна вистачає, що б наїстися. Я відмітив одну цікаву річ. Коли гостив в польській сім’ї, то вирішив з’їдати на сніданок стільки ж, скільки самі поляки. Їх сніданок здавався мені дуже маленьким, і під час трапези я розумів, що не звикся обходитися такою малою кількістю, бо удома їм значно більше. Проте, найдивніше полягало в тому, що навіть після такого “полегшеного” сніданку я не відчував себе голодним! І це, не дивлячись на те, що щодня мене чекали багатогодинні прогулянки, а в Моськве я провожу велику частину робочого дня сидячи за комп’ютером. Мабуть, вирішив я для себе, справа не в тому, що поляки багато їдять, а в тому, що я їм багато зайвого. Просто тому, що психологічно звик до певної кількості бутербродів на сніданок, і не допускаю думки, що можу обходитися меншою кількістю.