Туренциклопедія Fractal

Найбільш вивченим і єдиним доки пульсуючим льодовиком, наблю­денія на якому велися протягом всього періоду пульсації, є льодовик Ведмежий на Памірі. Виявлені за­кономерності його динаміки послужили основою для прогнозу черговий по­двіжки льодовика, який повністю виправдався [Долгушин, Осипова. 1972].
В процесі руху льодовики проїз­водят велику екзарационную, транс­портную і акумулятивну роботу. В результаті екзарационной діяльності льодовиків у поєднанні з процесами ви­ветріванія гірських порід створюються такі форми гірничо-льодовикового рельєфу, як кара, карлінги, льодовикові цирки, троги, «баранячі лоби». Дії ледні­ков зобов’язані своїм утворенням обшир­ниє згладжені поверхні з леднико­вой штрихуванням, вузькі і глибокі мор­ськие затоки—фьорди. Уламки гор­них порід, падаючі на льодовик з ськло­нов, утворюють краєві, серединні і інші форми поверхневої морени, які в кінцевих частинах льодовикових мов незрідка зливаються в суцільний плащ. Продукти екзарації ложа (прі­донная морена) і поверхневу морену льодовик переносить до свого кінця, де вони зливаються і відкладаються у вигляді конеч­них морен. Частина продуктів разруши­тельной діяльності льодовиків вино­сится талими льодовиковими водами за їх межі, утворюючи нижче за кінці леднико­вих мов плоскі галечно-піщані зандри. Найдрібніші зважені ча­стіци несуться річками на великі рас­стоянія. Моренний матеріал матеріко­вих покривів, шельфових і вивідних льодовиків, що закінчуються в морі, уно­сится з айсбергами і у міру їх танення осідає на дні Морея і океанів.
Льодовики - - це своєобразниє водо­храніліща, що запасають воду взимку і що витрачають її влітку. Вони грають істотну роль у формуванні стоку річок, особливо в тих льодовикових районах середніх і субтропічних ши­рот, де високогірні, покриті лед­никамі хребти є сусідами із засушлі-