Туренциклопедія Fractal

Не дивлячись на обмеженість природних ресурсів країни, добувна промисловість останніми роками є найбільш динамічним сектором сирійської економіки.
Основу добувної промисловості складає видобуток нафти. Її питома вага в сукупному обсязі виробництва добувної промисловості оцінюється в 97%.
Переважна частина запасів нафти і її видобутку доводиться на Румеланський, Джебіссийський і Южно-евфратський райони сходу і північного сходу країни.
До кінця 80-х років в Сирії було відкрито понад 50 нафтових родовищ, з яких приблизно 2 десятки знаходяться в розробці і експлуатації.
Починаючи з 1974 року, Сирія залучила іноземні компанії до участі у видобутку нафти. З цією метою ряд районів країни були оголошені відкритим для проведення розвідки, буріння свердловин і видобутку нафти. Роботи велися на умовах контрактів «ризик сервіс». При цьому в концесію зарубіжним фірмам надавалися найбільш перспективні на нафту райони.
До середини 80-х років основна частина перспективних нафтоносних районів Сирії виявилася у розпорядженні американських компаній «Пектен» і «Маратон».
Останні декілька років Сирія активізувала свою діяльність в області видобутку газу. Традиційний напрям діяльності в цій сфері зв’язаний з використанням попутного газу, витягувані запаси якого оцінюються в 11 млрд. куб. м. Його щорічний видобуток складає приблизно 500 млрд. куб. м.
У 1987 році на родовищі Джебісси був введений в експлуатацію комплекс по очищенню газу, побудований чехословацькою стороною. Найбільш же перспективним з точки зору розширення видобутку газу і його використанні в промисловості вважається район Пальміри. Його природний газ планується застосовувати, зокрема, як паливо для електростанцій, у тому числі електростанції Мхарде біля міста Хами.
Значну роль в економіці Сирії грає видобуток фосфатів, Розвідані запаси яких оцінюються в 1,5 млрд. тонн. Їх основні запаси сконцентровані на родовищах «Хнейфнс» і «Шаркийя».
Розробка родовищ здійснюється Румунією, Польщею, Болгарією. У зв’язку з тим, що сирійські фосфати відрізняються підвищеним вмістом хлору (0,02 – 0,2%), гострою проблемою є створення спеціальних потужностей по їх промиванню.