ОХОРОНА ПРИРОДИ ТЕРИТОРІЇ
31.07.2009
ОХОРОНА ПРИРОДИ ТЕРИТОРІЇ РОСІЇ
Охорона природи - система заходів, що оптимізують взаємини людського суспільства з місцем його існування, у тому числі раціональне природокористування, вдосконалення устаткування, технологічних процесів в промисловості, сільському господарстві і транспорті з метою виключення або зниження шкідливих дій на довкілля і здоров’я людини.
Рослинність і тваринний світ найпомітніше і сильно страждають від господарської діючитільності людини. Ще в минулому столітті в результаті мисливських промислів практично були винищені європейський зубр, кавказький олень і так далі
Для захисту окремих видів рослин і тварин від повного знищення стали створюватися заповідники.
Заповедник- територія (акваторія), повністю виключена з будь-якої господарської діяльності і призначена для збереження еталонів незайманих ландшафтів.
У 1919 році був заснований перший радянський заповідник – Астраханський. Він розташований в дельті Волги. Тут охороняються рідкісні породи осетрових риб, водоплавні птахи, рідкісні рослини. В даний час в Росії існує 89 заповідників.
Заповідник – ділянка території або акваторії, де охороняється один з компонентів природи. Вони можуть бути постійними і тимчасовими.
Національна пара к- територія, що особливо охороняється, з малопорушеними комплексами і унікальними природними і антропогенними об’єктами.
Національні парки у відрізни і від заповідників поєднують в собі завдання охорони природи строго контрольованого рекреаційного використання, тобто короткочасних відвідин з метою відпочинку і пізнавального туризму. Зараз в країні 29 національних парків.
Росія була, є і буде однією з провідних енергетичних держав світу. І це не лише тому, що в надрах країни знаходиться 12% світових запасів вугілля, 13% нафт і 36% світових запасів природного газу, які вистачає для повного забезпечення власних потреб і для експорту в суміжні держави. Росія увійшла до числа провідних світових енергетичних держав, перш за все, завдяки створенню унікального виробничого, науково-технічного і кадрового потенціалу паливно-енергетичного комплексу (ПЕК). #1