Туренциклопедія Fractal

Ощадливість зберігає і нагромаджує капітал. Все те, що зберігається з отриманого, додається до свого капіталу. Потім ці збереження витрачаються на розширення виробництва, переробку продукції або на розвиток торгівлі, а також створюють можливості і іншим господарям давати позики під відсотки, тобто за певну частину прибули. Отже, ощадливість наводить в рух додаткову кількість роботи, яка створює додаткову вартість.
Конкуренція — це вільне суперництво товаровиробників. Конкуренція спонукала будь-якого направляти свої зусилля на підвищення певного рівня виробництва, родючості і ефективності виробництва і збільшення прибули на вкладений капітал. Адже ринкова система — це жорстокий механізм перерозподілу доходів. Напівмонополія, яка переважає донині, є великим ворогом такого господарства. Все нові джерела доходу: заробітна плата, рента і прибуток на капітал, завдяки монополії стають менше, ніж це було б при конкуренції, відзначав Адам Сміт. Конкуренція вигідна основній масі народу ще і тому, що сприяє насиченню ринку товарами і вимушує продавати їх дешевше. Формування ринку продовольства відбуватиметься якщо в конкурентній боротьбі за «продовольчі гроші» замовників і споживачів буде введена технологічна дисципліна, якість, асортимент продукції, тобто технологічну дисципліну диктуватимуть замовник і споживач продукції. Побоювання втратити замовника стримуватиме виробників від обману і стимулюватиме виробництво і вступ споживачам високоякісної продукції.
Захист споживачів і виробників продукції повинен здійснюватися в результаті розробки і реалізації системи антимонопольних законодавчих актів. Серед останніх вирішальне значення мають роздержавлення, правовий захист, обіг капіталу, приватизація і оподаткування прибутків монополістів. Захист сільськогосподарських товаровиробників продукції від імпорту і монополії в переробці і торгівлі здійснюватиметься як державою, так і через об’єднання виробників, створення власних переробляючих і торгівельних кооперативів. Захист споживачів продукції забезпечується також системою контролю за якістю продукції, встановленням обов’язкових стандартів якості. Фахівці-контроллери за два тижні на початок збирання урожаю зобов’язані збирати на місці вирощування культур проби продукції для лабораторного аналізу на рівень забрудненості радіонуклідами, нітратами і пестицидами. Повторному контролю повинна піддаватися кожнапартія продукції безпосередньо під час вступу на ринок.