Туренциклопедія Fractal

Постійне зростання цін на різні види нікелевої товарної продукції обумовлене як значним збільшенням питомих капітальних вкладень в нове будівництво, так і зростанням цін на нафту (у даному періоді), збільшенням вартості енергоносіїв, підвищенням витрат на охорону довкілля, співвідношенням виробництва і попиту металів і багатьма іншими причинами.

Промислові типи родовищ.

У основу покладена промислова систематика родовищ, що базується на морфології рудних тіл, геологічних умовах їх залягання, мінеральному і речовому складі руд, особливостях їх технологічної переробки.
Основні типи нікелевих родовищ наступні:
мідно-нікелеві сульфідні родовища : Норільськоє, Толнахськоє і Жовтневе, Мончегорськоє, Каула і ін.(СНД), рудний район Седбері і родовище Томпсон (Канада), Камбалда (З.Австралія);
нікелеві силікатні і нікелеві для кобальту асболан силікатні переважно пластообразниє родовища Південного Уралу, Куби, Індонезії, Нової Каледонії, Австралії.
Другорядні типи :
мідно-колчеданні родовища;
жильні сульфідно-арсенідниє комплексні родовища.
Потенційне джерело – сучасні железомарганцевиє конкреції дна океанів.
Перший тип – головне джерело нікелю як в зарубіжних країнах, так і в СНД. У капіталістичних країнах, що розвиваються, на нього доводиться 29% всіх запасів і 57,5% видобутку. Родовища другого типа володіють значно великими запасами (70,6%) і з них добувають 41,5% нікелю. У СНД цей тип має також важливе значення. Другорядні типи грають незначну роль.
Сульфідні мідно-нікелеві родовища із запасами нікелю до 100 тис.т вважаються дрібними, от100 до 200 середніми і понад 200 – великими. Крупні запаси нікелю, зосереджені в железомарганцевих конкреціях на дні океанів, є доки потенційним джерелом цього металу.