Практика створення зон

31.07.2009

Практика створення зон в Російській Федерації свідетельст­вуєт, що шляхом прийняття положення по кожній зоні можна опреде­літь її територіальні межі. Так, згідно п. 3 Положення про СЕЗ “Янтар”, ця зона “розташовується в адміністративних грані­цах області Калінінграда з прилеглими до неї районами кон­тінентального шельфу і економічної зони СРСР (окрім районів території області, пов’язаних із забезпеченням оборони країни)”. Нагадаємо читачеві, що Положення було прийняте до розпаду СРСР, після якого мова повинна йти про шельф і економічну зону в Балтійському морі Російської Федерації.
Таким чином, створення СЕЗ не передбачає яких-небудь тер­ріторіальних змін, пересування кордонів як в межах како­го-лібо держави, так і поза ним.
Можуть бути, звичайно, особливі випадки. У міжнародній прак­тіке найбільш відомим з них було встановлення особливого между­народно-правового статусу Вольного міста Данцига (нині Гданьськ). По Версальському світу територія Данцига не входила ні до складу Німеччини, ні до складу Польщі, гарантом був Верховний комісар Ліги Націй.
Представляють інтерес різні проекти створення совмест­них СЕЗ, що створюються двома або декількома прикордонними стра­намі. До таких зон можуть бути віднесені російсько-китайські економічні зони в районі Благовещенськ-хейхе, різні зони в причорномор’ї.
У Республіці Криму опрацьовується проект створення в Керчі вільної економічної зони, а також можливість створення такої зони у всій Республіці, яка буде тісно зв’язана не толь­ко е Україною, але і з Росією. Так, планувалося вільне обра­щеніє в зоні російської валюти. Парламент Республіки Криму проголосив створення в цій зоні загального відкритого режиму. Це под­тверждено Указом Президента України від 23 червня 1993 р.