Туренциклопедія Fractal

При визначенні розмірів пробної площі, що закладається, слід мати на увазі правильне вирішення двох моментів:
а) на пробній площі повинні отримати належне виявлення і всі характерні риси даного фітоценозу, тобто пробна площа має бути не менше площі виявлення;
б) аби надмірно не збільшувати трудомісткість робіт, ця площа не повинна перевищувати розмірів, що гарантують прийняту точність досліджень.
Форма пробної площі, що виділяється, для опису залежить від розмірів і розташування природної ділянки фітоценозу.
Для підвищення точності опису інколи буває доцільно розділити пробну площу на 4 що окремо враховуються квадрата, усередині яких окремо складається опис і визначається велика кількість видів.
Найважливіша мета геоботанічеських досліджень полягає у встановленні закономірних стосунків між рослинністю і місцем її існування. Основна дорога до рішення цієї задачі лежить в зіставленні фітоценозів і їх характерних ознак з екологічними чинниками місць проживання.
При геоботанічному обстеженні території, аби з’ясувати зв’язки рослинності з умовами місця проживання, слідує всюди, де це можливо, закладати пробні площі не ізольовано один від одного, а згруповано в екологічних рядах, що відображають зміни того або іншого екологічного чинника або комплексу їх. Метод екологічних рядів, як вказує Корчагин, посилалися на думку А.П. Шинникова, полегшують, в – перших, можливість порівняння описуваних фітоценозів і місць проживання і з’ясування при цьому ролі провідних чинників середовища.  У – других, цей метод допомагає дослідникові сприймати кожен описуваний фітоценоз у взаємозалежності з іншими, а не ізольовано від сусідніх, розглядати його як ланка у ряді закономірних змін середовища в тому або іншому напрямі.