Туренциклопедія Fractal

Південна Америка
Природа
У рельєфі Ю. А. чітко виділяються рівнинне плоскогір’я платформений внеандійський Встік і гірський андійський Захід, відповідний рухливому оро-геніч. поясу. Піднімання Южно-Амер. платформи представлені Гвіанським, Бразільським і Патагонцем плоськогорьямі, прогини — низовинами і рівнинами Льянос-оріноко, Амазонською, Бені — Маморе, Гран-Чако, Межиріччям (pp. Парана і Уругвай) і Пампой; із Ст плоскогір’я обрамували вузькими переривистими смугами берегових рівнин.
Гвіанське плоскогір’я підвищується до центру (р. Небліна, 3014 м). Бразільське — із З.-З. на Ю.-В. (р. Бандейра, 2890 м), Патагонець — із Ст на 3. (до 2200 м). У рельєфі Гвіанського і Бразільських плоськогорій переважають цокольні полого-хвилясті рівнини (виє. до 1500—1700 м), в межах к-рих виділяються останцовиє конусовидні вершини і кряжі (напр., Серра-ду-Еспінь-ясу) або їдальні, прєїм. песчаниковиє, піднесеності — р. н. шапади (Ауян-Тепуї і Рорайма і ін.). Вост. край Браз. плоскогір’я розбитий на окремі масиви (Серра-да-Мантікейра і ін.), що мають характерні форми “цукрових голів” (напр., Пан-ді-Асукар в Ріо-де-Жанейро). Прогини і западини Брае. плоскогір’я в рельєфі виражені рівнинами моноклінальних пластів з підведеними краями-куестами, акумулятивними рівнинами (западина р. Сан-франсиську і ін.) або лавовим плато (у ср. течії
Парани). У рельєфі Патагонії переважають шаруваті, в т.ч. вулканіч., ступінчасті плато, прикриті древніми моренними і водно-льодовиковими відкладеннями; плато прорізають глибокими каньйонами річок, що зароджуються в Андах;
характерні арідниє форми денудації.
Система хребтів Анд тягнеться на 9000 км. на С. і 3. материка. На С. і З.-В., у Венесуелі, - два ланцюги Карібських Анд, глибоко розчленовані розломами і річковою ерозією. Основна, меридіональна система Анд, або Андійських Кордільєрів (Cordillera de los Andes), що досягає 6960 м (р. Аконкагуа), височіє на заході Ю. А. і підрозділяється на Сівбу., Центр, і Юж. Анди. Сівши. Анди (до 5° ю. ш.) відрізняються чергуванням високих брилових для складки хребтів і глибоких западин. У Екуадоре вони складаються з Вост. і Зап. Кордільєрів, западина між к-римі заповнена продуктами діяльності вулканів Чімборасо, Ко-топахи і ін. У Колумбії виділяються три осн. Кордільєри (Східна, Центральна і Західна), розділені западинами pp. Магдалена і Каука. Вулкани (Уїла, Руїс, Пурасе і ін.) зосереджені в осн. у Центр, і на Ю. Зап. Кордільєрів; для центр, частини Вост. Кордільєри типові