Туренциклопедія Fractal

Розвиток промисловості в 1962-1988 роках

У 1962 році в Бірмі стався військовий переворот, в результаті якого у влади встала нова група військових, а економічний і політичний курси піддалися тому, що серйозному передивляється. За свідченням бірманського політолога Такин Чит Мауна програма “Бірманська дорога до соціалізму”, опублікована 30 квітня 1962 року, передбачала завершення націоналізації. “Засоби виробництва в сільському господарстві, промисловості, транспорт, засоби зв’язку, - говориться в програмі, - повинні належати державі, кооперативним суспільствам або колективним об’єднанням. При цьому державна власність складає основу соціалістичної економіки” Таким чином, уряд військових поверталося до перших гасел революції, від яких уряд В Ну відмовилося в середині 1950их років. Хоча при цьому, проте, передбачалося не відмовлятися від залучення приватного капіталу в національних інтересах.
В першу чергу націоналізації піддалися підприємства, що належали іноземному капіталу, хоча їх кількість була вже невелика. Пік націоналізації припав на 1963-65 роки. Вже 1 січня 1963 року була націоналізована англо-бирманская нафтова компанія “Burma Oil”, в червні того ж року “Anglo-burma tin Co”. Були ухвалені закони, що забороняли всі види іноземних інвестицій. У лютому 1963 року була закінчена націоналізація лісозаготівельною і лесообрабативающей промисловості. У 1965 були націоналізовані останні спільні підприємства – “Burma Unilever” (по виробництву мила) і “Burma Corporation” (по видобутку руд). В результаті цієї реформи до кінця 1965 року не залишилося жодного підприємства за участю англійського капіталу. 19 жовтня 1963 року був ухвалений закон, що надає уряду право націоналізації будь-якого приватного підприємства. Державі стали прінадлежати практично всі крупні промислові підприємства (так, в 1972/3 році серед 412 підприємств оброблювальної промисловості з числом робітників більше 100 налічувалося лише 13 частних), всі електростанції, железнодорожний і авіатранспорт.