Туренциклопедія Fractal

Сам Калінінград (колишній Кенігсберг) — місто, де сходяться торгівельні дороги Сходу і Заходу, Півночі і Півдня.
Інший вдалий приклад вибору — порт Знахідка на Далекому Сході, що склав разом з прилеглим до нього районом еді­ную економічну зону.
Перспективними представляються інші зони на Далекому Вос­токе — зона на Сахаліні і особлива економічна зона “Курили”. Відповідно до Указу Президента Російської Федерації від 6 де­кабря 1992 р. “Про соціально-економічний розвиток Курильських островів” підприємствам і організаціям цього району предоставля­ются широкі додаткові пільги у сфері економічної діяльності. Але загалом в Росії при створень вільних зон пішли по особливій дорозі, до того ж назвавши ці зони зонами спільного підприємництва, що відбите у ряді актів.
Звичнішим і відповідним міжнародною практі­ке представляється термін “вільна економічна зона”, яким ми і користуємося в подальшому викладі.
Отже, вільна економічна зона — це територія, на якій встановлюються особливий режим і особливі пільгові умови господарської діяльності іноземних інвесторів і підприємств з іноземними інвестиціями, а також вітчизняних підприємств і громадян.
До вільних економічних зон слід відносити і зони експортного виробництва, і вільні митні зони.
Президент Російської Федерації Указами від 10 грудня 1992 р. “Про створення зони вільної торгівлі “Шереметьево” і від 3 червня 1993 р. “Про вільні митні зони “Московський Фран-ко-порт” і “Франко-порт “Термінал” підтримав пропозицію пра­вітельства Москви по створенню в Москві вільної митної зони “Московський Франко-порт” на території, прилеглій до аеропорту “Внуково”, і вільної митної зони “Франко-порт “Термінал” на території Західного річкового порту(3).