Туренциклопедія Fractal

Середній вміст металів (і основних попутних компонентів) по рудних пересіченнях і підрахункових блоках розраховується, як правило, способом середнього зваженого (на довжину рядових проб або підрахункових інтервалів). При необхідності перевіряється наявність видатних за змістом основних металів проб, що підлягають обмеженню. На родовищах кольорових металів, окрім власне кобальтових, такі проби зустрічаються рідко. При підрахунку запасів в краєвих екстрапольованих блоках необхідно враховувати зниження вмісту металу на зовнішньому контурі рудних тіл, приймаючи його не вище мінімального промислового.
При підрахунку запасів способом геологічних блоків дійсні горизонтальні або вертикальні розрахункові потужності рудних тіл слід визначати з обліком не лише кута падіння рудного тіла, але і зенітних і азимутних викривлень розвідувальних свердловин (по формулі П. М. Леонтовського): т і =т 3 ( cos а *со s В+ sin а * sin В * cos в), де т і — дійсна потужність рудного тіла;
тз — потужність тіла, виміряна по свердловині; а — зенітний кут свердловини; В—угол падіння рудного тіла; у— кут між азимутом свердловини і площиною нормального розрізу рудного тіла.
Горизонтальна т г і вертикальна т в потужності рудного тіла визначаються з наступних співвідношень: т г =т і / sina, т в =т і / cosb
Поправка на відхилення свердловини від нормалі до того, що випрало рудного тіла при малих кутах відхилення дуже незначна, тому при обчисленні дійсної потужності її рекомендується вводити лише тоді, коли азимут свердловини відрізняється від азі­мута перпендикулярного розрізу більш ніж на 30° .(при зенітних кутах 5°). Аналогічні формули слід використовувати і при розрахунку потужності рудних тіл в гірських виробленнях, що пересікають рудне тіло не по дійсній потужності.