І тут лише

31.07.2009

І тут лише дівчина відмітила, що перстень зник з її руки, вона заплакала і вирішила повернутися додому. Не встигла вона дійти до будинку, як її оточили озброєні вершники, схопили і швидко сховалися в похмурій ущелині. Коли її звільнили і зняли з очей пов’язку, вона побачила себе серед казкової пишності. Тоді вона зрозуміла, що знаходиться в полоні у хана і вирішила краще померти, чим стати його дружиною.
Хан оточив її нечуваною розкішшю, але жодні дарунки не могли поколивати дівчину.
Нарешті, хан вирішив силоміць узяти те, чого безплідно добивався дарунками. Він знову прийшов до неї, обіцяючи за кохання все, навіть свободу.
- Я люблю іншого, - була колишня відповідь.
Хан кинувся на дівчину, але вона швидко опинилася біля розкритого вікна, над зяючою безоднею.
Ні, хан, я не буду твоєю, - і з гучним криком дівчина кинулася вниз. У ту ж мить мерзнули непереборні стіни, звалилися гранітні зведення, провалився похмурий замок старого хана і зі всіх ущелин хлинула вода, вже сховалися під водою залишки ханського палацу, а вода все прибувала і прибувала до тих пір, поки не затопила велику долину”. Ось так і утворилося це дивне озеро Іссик-Куль.