Туренциклопедія Fractal

Тваринництво
Тваринництво — друга після рослинництва важлива галузь сільського господарства. Воно забезпечує населення цен­нимі продуктами харчування — молоком, маслом, м’ясом, яй­цамі, а харчову промисловість — сировиною.
У складі тваринництва виділяється декілька галузей: скотарство (розведення великої рогатої худоби), свіновод­ство, вівчарство, птахівництво, бджільництво, звірівництво і ін. Їх доля у виробництві м’яса неоднакова.
На структуру, розміщення, спеціалізацію тваринництва країни впливає характер кормової бази, різний в різних місцевостях.
Зверху третини всіх посівних площ в Україні займають кормові культури: кукурудза на силос і зелений корм, соя (у Лісостепі), кормовий люпин (у Поліссі), кормові боби (у західних областях), однорічні трави і озимина на зелений корм, багатолітні трави, кормові коренеплоди і ін.
Важливим джерелом кормів залишаються природні кормові угіддя — сінокоси і пасовища.
Скотарство — провідна галузь тваринництва. Вона забезпечує потреби населення в молоці і м’ясі, дає сировину для харчової і легкої промисловості.
Важливе місце серед галузей тваринництва займає пті­цеводство. Окрім живильного дієтичного м’яса, птіце­водство дає яйця, а також перо і пух. У цій галузі — найбільш високий в тваринництві рівень механізації і автоматизації. У структурі птахівництва переважає вира­щиваніє курнув (94 %), розводять також качок, гусаків і індиків. Кормова база птахівництва — концентровані корми. Птахівництво добре розвинене в Київській, Львівській, Донец­кой, Дніпропетровською областях і в Криму. Оби­чно птахівництво буває допоміжним виробництвом для різних господарств, але є і спеціалізовані предпрі­ятія — птахофабрики і радгоспи. Краще всього птахоферми поєднуються з молочним скотарством і вівчарством, оскільки ці галузі не є конкурентами у вжитку кормів.