У 1959-1970 рр.
31.07.2009
У 1959-1970 рр. на природний приріст доводилося 89%, а на механічний - 10.1% . У 1970-1979 рр. ці цифри соответственно склали 90.4% і 9.6% . Отже, естественний приріст залишався вирішальним чинником відтворення загальної чисельності населення УРСР. Питомі ваги основних компонентов - природного і механічного приростів зберігали свою відносну стабільність. В той же час слід зазначити переважаюче значення міграційних процесів в зміні співвідношення між міським і сільським населенням республіки. Міста УРСР зростали в основному за рахунок механічного приросту, на долю якого в 1970-1979 рр. доводилося 51.6% . Численность сільського населення республіки зменшувалася за рахунок, як міграційних процесів, так і переходу окремих сільських поселень в групу міст і селищ міського типа.
Тепер же давайте розглянемо сучасніший етап - 1989-1993 рр. Який же розвиток отримали демографічні собитія за цей період часу, що характеризується корінними ізмененіямі в політичному, економічному устрої нашої страни? Тепер ми розглядаємо вже не Українську РСР, а незавісимоє державу УКРАЇНА.
Отже, в 1989 році загальна чисельність населення України склала 51.7 мільйона чоловік, а в 1993 році ця цифра повисилась ще на 537 тисяч і дозволила показнику чисельності населення досягти відмітки 52 мільйони 244 тисячі чоловік. Однако, характеризуючи процеси, які зумовили це зростання, ми бачимо, що це було досягнуто лише завдяки позитивному сальдо міграції, більш того, що значно перевищує пріродний приріст населення, який в 1991 році пересік нульовий кордон і став стабільно знижуватися: з -39147 людина в 1991 році до -184195 людина в 1993 році. У зв’язку з цим неважко підрахувати, що населення України на 1 січня 1994 року 52 мільйони 114.4 тисяч чоловік. Цей процес зменшення населенія став можливий завдяки різкому падінню сальдо міграції з 288.1 тисяч чоловік в 1992 році до 49.6 тисяч чоловік в 1993. Отже, населення України зменшується. Зниження рівня народжуваності (з 690981 людини в 1989 році до 557467 чоловік в 1993 році) кількісне приблизно рівний підвищенню рівня смертності (з 600590 чоловік в 1989 році до 741662 чоловік в 1993 році). При цьому мають місце відповідні зміни і в брутто-коефіцієнтах, що говорить про незалежність процесів, що відбуваються з даними показниками від змін в кількості населення.