ВАЖНЕЙШИІ ІСТОРИЧНІ

31.07.2009


ВАЖНЕЙШИІ ІСТОРИЧНІ ПОДІЇ.

Прадавні сліди людини на Кіпрі сходять до кам’яного століття, а цивілізація, про яку свідчить написи, що збереглися, на камені, виникла тут ще в кінці третього тисячоліття до н.е. Проте етична приналежність творців цієї цивілізації не встановлена: написи не розшифровані. В середині другого тисячоліття ка н.е Кіпр став одним з центрів кріто-мікенськой культури, що розвивалася в раннерабовладельчеський містах-державах.
Із-за свого місця розташування в стику трьох континентів Старого світла Кіпр став яблуком розбрату як для безпосередніх сусідів, так і для інших держав старовини і середньовіччя. За декілька тисячоліть існування він лише лічені роки був незалежним. У першому тисячолітті до н.е їм по черзі володіли ассірійці, хетти, єгиптяни, перси, намісники Олександра Македонського, знову єгиптяни, римляни. У четвертому столітті до н.е він увійшов до складу Візантії, в сьомому столітті був захоплений арабами, в дванадцятому столітті - Венецією. В1571 року країна була завойована туркам і більше 300 років входила до складу імперії Османа.
З 1878 року (формально з 1925 року) Кіпр попав під владу англійських колонізаторів. Безперервна боротьба кіпріотів змусило Англію піти на переговори про надання Кіпру незалежності. 16 серпня 1960 року була урочисто проголошена незалежна Республіка Кіпр, що з’явилося значним кроком вперед в історичному розвитку кіпрського народу. В той же час молодій державі була нав’язана система так званих цюріхсько- лондонських угод, що серйозно обмежують суверенітет республіки. По цих угодах Англія зберегла за собою на території острова дві військові бази. Англія, Греція і Туреччина були оголошені « гарантами » незалежності Кіпру і отримали право вмісту на острові своїх військових контингентів.
У 1964 році на прохання кіпрського уряду в країну були направлені озброєні сили ООН. З 1968 року ведуться міжгромадські переговори по питаннях внутрішнього устрою єдиної кіпрської держави, проте на їх дорозі зустрічаються серйозні труднощі, що використовується імперіалістами і внутрішньою реакцією для тиску на кіпрський уряд з метою такого рішення кіпрського питання, яке б відповідало інтересам НАТО.