Туренциклопедія Fractal

Відповідно до вимог ГКЗ СССР вміст попутних компонентів визначається в групових геологічних пробах, концентратах і продуктах збагачення. Групові проби складаються з навішувань, що відбираються з рядових проб пропорційно їх довжині, і характеризують окремих типів руд або частини потужних рудних тіл. Зазвичай в групову пробу включають до 10 рядових проб. Порядок об’єднання рядових проб в групових, їх розміщення і загальне число повинні забезпечити рівномірне випробування основних різновидів руд на попутні компоненти і шкідливі домішки, а також дозволити з’ясувати закономірності зміни їх вмісту по тому, що випрало і падінню рудних тіл. При вивченні руд на коштовні попутні компоненти використовуються також аналізи мономінеральних фракцій, відбираються спеціальні (малі) технологічні проби, аналізуються продукти збагачення. В результаті складається баланс розподілу коштовних попутних компонентів по різних мінеральних типах руд, концентратах, інших продуктах збагачення, вирішується питання про економічну доцільність і раціональні способи їх витягання.
Мінімальний вміст розсіяних елементів в мінералах-носіях, технологічно допустимі для їх витягання, за даними А. М. Сечевіци і ін., орієнтування складають (у г/т):
ренію 2—3 (у молібденіті, халькопіріте, борніте); кадмію 30, індія 1 (у сфалеріте, галеніті, халькопіріте); вісмуту 15 (у га­леніте, халькопіріте); селену 5—7, теллура 3—4 (у халькопіріте, сфалеріте, піриті); талія 1—3 (у галеніті сфалеріте); герма­нія 1 (у халькопіріте).

Класифікація запасів корисних копалини стосовно родовищ кольорових металів
Запаси кольорових металів по мірі їх вивченої відповідно до Класифікації ГКЗ СРСР підрозділяються на розвідані — категорій А, В, C 1 — і заздалегідь оцінені — категорії З 2 .