Туренциклопедія Fractal

Відразу після проголошення незалежності почався процес приватизації. Національна валюта тепер досить стабільна, інфляція зменшилася з 5000% до 8–10%, намітився приріст валового внутрішнього продукту на 5–7% (за офіційними даними). У 1997 експорт оцінювався в 300 млн. дол., а імпорт – в 800 млн. дол.
Енергетика. У 1962 р. завершилося будівництво Севано-Разданського іригаційного комплексу і каскаду ГЕС, почате в 1937 р. Були споруджені шість ГЕС на річці Раздан і безліч зрошувальних каналів і водосховищ, а в горах прокладені тунелі для скидання річкових вод в оз. Севан з метою поповнення його водних запасів. В результаті частина електроенергії, що виробляється в республіці, експортувалася до Грузії і Азербайджану в обмін на природний газ. У Єревані, Раздане і Ванадзоре були побудовані електростанції, що працюють на газовому паливі. У 1970 р. вони давали більше енергії, чим ГЕС.
У 1977–1979 рр. в Мецаморе біля Єревану була здана в експлуатацію потужна атомна електростанція з двома енергоблоками, що цілком задовольняла потреби республіки в електроенергії. Зокрема, забезпечувалися запити алюмінієвого комбінату і крупного комбінату по виробництву синтетичного каучуку і автомобільних шин. Вірменська АЕС була зупинена незабаром після Спітакського землетрусу з побоювання, що повторні поштовхи приведуть до катастрофічних наслідків в самій Вірменії і суміжних районах Туреччини. У зв’язку з енергетичною кризою АЕС була знов пущена в хід в 1996.
Сільське господарство. У сільському господарстві Вірменії використовується 1340 тис. га земель. Проте крупні масиви орних земель є лише в трьох районах: на Араратськой рівнині, де зазвичай збирають по два-три урожаї в год, в долині р. Аракс і на рівнинах довкола оз. Севан. Ерозія грунтів – одна з серйозних перешкод для розвитку землеробства. Лише 1/3 сільськогосподарських землі придатна для обробки. Основні культури – овощебахчевиє, картопля, пшениця, виноград, плодові дерева. Тваринництво спеціалізується на молочно-м’ясному скотарстві і особливо вівчарстві, поширеному в гірських районах. У 1987 у Вірменії налічувалося 280 колгоспів і 513 радгоспів. Після 1991 майже 80% земель було передано селянам. Проте за 1992–1997 посівних площ скоротилися на 25%, а об’єм реалізації сільськогосподарської продукції в 1997 склав 40% від рівня 1990. Близько половини сільськогосподарської продукції споживається самими селянськими господарствами.