Туренциклопедія Fractal

Витрати на видобуток 1т руди визначаються залежно від продуктивності гірничодобувного підприємства і системи (або співвідношення декількох систем) відробітку рудних тіл, що приймається, а витрати на переробку — від технологічних властивостей руд і технологічної схеми збагачення. Якщо розрахунок ведеться на кінцевий продукт, то необхідно враховувати також і витрати на переробку концентратів і інші операції, пов’язані із здобуттям готового металу. Крім того, у витратах на видобуток і переробку руд враховуються також транспортні витрати і відрахування на геологорозвідувальні роботи, встановлювані Мінцветметом СРСР.
Ціна корисного компонента (компонентів) приймається виходячи з оптових цін, що діють, на руди, концентрати і метали. Крізний коефіцієнт витягання корисного компонента в товарну продукцію визначається з врахуванням втрат руди в надрах, витягання корисного компонента при збагаченні руд і металургійному переділі концентратів. Разубожіваніє руд залежить від морфології рудних тіл і вживаної системи їх відробітку.
Бортовий вміст корисних компонентів в краєвій пробі встановлюється у випадках відсутності чітких геологічних кордонів рудних тіл, що характерний для всіх штокверкових родовищ міді, свинцю і цинку, а також прожилково-вкрапленных або вкрапленно-прожілкових (шаруватих) руд різних типів. Бортовий вміст умовного металу, замінюючий природні геологічні кордони рудних тіл, підбирається способом варіантів з врахуванням необхідності максимально можливого збереження сплошності рудних тіл і в той же час включення в їх контур мінімального об’єму безрудних або слабомінералізованних порід. У загальному випадку при переході до варіанту з нижчим вмістом металу собівартість його в прирощуваному контурі не повинна перевищувати оптової ціни.