Вівчарство — одна
31.07.2009
Вівчарство — одна з прадавніх галузей жівотноводства в Україні. Найбільш поширено його в Степу і Карпатах. Унаслідок екстенсивного характеру вівчарства трудові витрати тут менше, ніж в інших галузях тваринництва. Вівчарство майже повністю развіваєтся на природних кормових угіддях. Але в зимовий період його кормова база недостатня.
Вівчарство дає дуже коштовну продукцію. У легкій промишленності використовують шерсть, смушку (шкірка ягняти), овчину (вироблена овеча шкура). Крім того, від вівчарства отримують м’ясо (баранину), молоко, жир.
Кролівництво розвинене в Поліссі і Лісостепі. Переважно на продукцію скотарства орієнтіруется молочна галузь харчової промисловості. Вона подразделяєтся на маслосироробну і молочно-консервну отраслі. Їх продукція: масло, сир, сир, молочні консерви, сухе молоко, продукти дитячого харчування і ін.
На розміщення молокозаводів впливає сировинний чинник і наявність масового споживача. Виробництво продукції з цілісного молока — пастеризованого молока, сметани, кефіру, ряжанки — знаходиться в крупних містах, тобто орієнтіруєтся на споживача. Виробництво масла, сиру, молочних консервів зосереджено в невеликих містах і селищах в сільськогосподарських районах з розвиненим молочним жівотноводством. В даний час молочна промисловість України випробовує ряд труднощів, найголовніші з яких — обесценіваніє грошей і застаріле устаткування. В той же час збільшилася кількість невеликих приватних виробництв, перерабативающих молоко в масло і сир.
Зросли і об’єми постачань цій продукції, особливо молочнокислой, із зарубежних країн.
Тваринництво є сировинною базою для м’ясної промишленності. По об’ємах торгівлі продуктами харчування м’ясо поступається лише хлібобулочним виробам. Окрім продуктів харчування, м’ясна промисловість виробляє також корми для сільського господарства, лікувальні препарати і ін. З жівотноводчеського сировини роблять відомий всім гематоген.