Туренциклопедія Fractal

Зараз Україна переходить від державної (централізованою) до багатоукладної (ринковою) економіки. Перша обгрунтовувалася на державній формі власності на основні засоби виробництва. Друга — переважно на трьох формах власності (приватною, колективною, державною). Модель ринку централізованої економіки характеризувалася такими особливостями: первинною була пропозиція і вважалося, що головне — це виробити продукт, а він знайде споживача; регулювався ринок переважно адміністративними методами через ціновий механізм і планово-цільовий розподіл ресурсів; господарями ринку були державні чиновники і партійна номенклатура; інвестиції в сільське господарство здійснювалися без достатнього врахування економічної ефективності виробництва, мінімізації собівартості, співвідношення попиту і пропозиції на внутрішньому і зовнішньому ринках. Тепер зовсім інша модель ринкової економіки. Ринкові стосунки повинні формуватися по так званій збутовій концепції. Вона витікає з необхідності максимізації доходів через збут товарів. Пріоритетне значення відводиться попиту, «королем» ринку стає споживач. Підприємства вироблятимуть товари лише в тому випадку, якщо їх можна вигідно продати. Регулюватимуться ринкові стосунки переважно економічними методами. Оскільки капітал буде перерозподілений по різних формах власності, то плани і проекти власників капіталу направлятимуть і регулюватимуть ринкові стосунки. Адже навіть якщо частину своїх запасів чоловік витратив як капітал, він завжди чекає, що він не лише повністю поверне свою суму, а ще і отримає прибуток. Кожен власник капіталу прагнутиме максимізувати дохід шляхом вкладання своїх ресурсів в ті технологічні процеси, де він чекає високий сумарний дохід, і ні в якому разі не продовжуватиме вкладати їх в ті області, які більше не забезпечують здобуття прибули. Проте провідна роль в регулюванні ринкових стосунків все ж таки може належати державі, яка може це здійснювати через цінову і кредитово-податкову політику і створення відповідних умов для зміцнення матеріально-технічної бази господарств, удосконалюючи податкову систему і систему інших аспектів регулювання ринку так, щоб підсилити стимул-реакції до інвестування і прискорення науково-технічного прогресу.