Туренциклопедія Fractal

Значно збільшилися ціни на продукцію сільського господарства, яке впливає на зростання відпускних цін продуктів живлення. За 1996 р. ціни на продукцію рослинництва підвищилися в 1,7, а тваринництва — в 1,5 разу.
Слід зазначити, що криза привела до скорочення випуску, перш за все найнеобхідніших у фізіологічному відношенні продуктів харчування — м’яса, молока і продуктів їх переробки. Кількість білків в харчовому раціоні населення зменшилася в середньому майже на 20% проти мінімальної фізіологічної норми. Порівняно до 1990 р. вжиток м’яса і м’ясопродуктів, включаючи сало і субпродукти, знизилося з 68 до 36 кг, молоко і молокопродукти в перерахунку на молоко — з 373 до 230, овочів —із 102 до 86, фруктів і ягід — з 47 до 37 кг Одночасно збільшилася питома вага продуктів вуглеводної групи, яка для сімей з низьким рівнем доходів перевищує 70%. Зменшилося також вживання картоплі з 141 до 121.
Отже, продовжується спад структури живлення щонайширших шарів населення.
У зарубіжних країнах показник вжитку на душу населення значно вище. Якщо враховувати сало, жир, субпродукти відношення спожитийія м’яса в США складає 1:3, а на хліб і картоплю доводиться 46% денного раціону, на м’ясо в - США — відповідно 20 і 25%. Різна економічна доступність його купівлі. Аби 1 кг м’яса, українському громадянинові потрібно працювати в 10-12 разів більш ніж американцеві.
Зниження рівня виробництва продовольчої продукції і її вжитку привела до цього, а також незавершена податкова система, кількість податків, які визначають нарахування значущості продукції для господарства і споживачів, і великі так звані торгівельні накрутки викликали підвищення цін, підірвали розвиток продовольчої бази, штучно понизили попит на кількість продуктів. Харчова промисловість виявилася в складному положенні. У більшості країн з розвиненою економікою на продовольчі продукти першої необхідності ставки податку на додану вартість значно менше або відсутні. Наприклад, у виробника товарів і послуг першої необхідності і продовольства, ліки використовується ставка податку - 5,5%, далі у міру підвищення 7, 18,6 і 33,3% (предмети розкоші). Скорочення реалізації продукції впливає також на втрату зовнішніх і внутрішніх ринків